Присоединяйтесь к нам

Спорт

Володимир Лашкул: "Ведемо перемовини щодо проведення матчу Україна — Бразилія"

AllDay News

Опубликовано

Фото к новости

Голова правління УФІ та за сумісництвом генеральний директор «Славутича» розповів про подальші перспективи черкаського клубу, тренерське питання та наступного спаринг-партнера національної збірної України.

«Щодо витрат, то їх справді вважаю невиправданими»

— Недавно на офіційній сторінці футбольного клубу «Славутич» з’явилося відео, в якому ви поставили під сумнів подальше функціонування клубу у зв’язку з відсутністю підтримки зі сторони місцевого бізнесу та влади. Коли ви приходили до команди в листопаді минулого року, невже такий розвиток подій не можна було передбачити, й розробити запасний план розвит­ку черкаського колективу, адже в наш час стабільність може тільки снитися?

— А хіба міг хтось передбачити, що відбудеться анексія Криму чи на сході країни відбуватимуться військові дії? Гадаю, цього ніхто заздалегідь не знав. А тепер усе це напряму впливаэ й на бізнес. Наприклад, я займаюся продажем елітних яхт, попит на які у зв’язку з останніми подіями значно впав. Окрім того, довелося шукати нові місця для базування суден, які розміщувалися на півострові. Тому передбачати щось на сьогоднішній день дуже й дуже складно. Перед тим, як взяти під своэ крило «Славутич», мене, як черкасця, як земляка, півроку колишній губернатор вмовляв зважитися на цей крок, й допомогти команді стати на ноги. Ситуація тоді, я вам скажу, була далека від ідеальної, адже постійно зростала заборгованість перед футболістами по заробітній платі, яка в результаті на початок листопада склала більш ніж півтора мільйони гривень. Я погодився очолити клуб, але тільки за певних умов. Відтак з мого боку було запропоновано кардинально змінити структуру ФК, в якій існувало багато зайвих і непотрібних посад. Зокрема, деякі люди фактично рекламували себе за рахунок футболу й трималися на політичному Олімпі Черкащини. Відтак у клубі зберег­лася лише посада почесного президента на громадських засадах, створена опікунська рада із числа керівників найпотужніших підприэмств області та підприэмців, які отримували від міської та обласної рад відповідні преференції. Вони мали формувати витратний бюджет «Cлавутича». Усе це було прийнято на спільному засіданні учасниками клубу та опікунської ради п’ятого листопада минулого року, коли, власне, й відбулося моэ офіційне призначення. До того ж, деякі зобов’язання на себе брали органи місцевого та обласного самоврядування. Зрештою, команду я прийняв, і зі свого особистого депозитного рахунку погасив півтора мільйони гривень боргу з надіэю, що вони хоча б повернуться моральними дивідендами. З дивідендами нічого не вийшло, команда залишилася в другій лізі. А за рік було витрачено більше 10 мільйонів гривень! В цих коштах моїх особистих — п’ять, ще п’ять «Банку Михайлівський» та компанії «Ельдорадо». Від підприэмств і фізичних осіб Черкащини надійшло усього 75 тисяч гривень. Щоправда, ми витратили один мільйон 93 тисячі гривень на розвиток інфраструктури. Адже за три роки існування футбольного клубу у його власності не з’явилося навіть жодного цвяха. Автобус, який подарував почесний президент клубу, взагалі невідомо де перебував на балансі. Довелося підключати відповідні структури, щоби його повернути на баланс клубу. Тому на наступний сезон я хотів би, щоби міські та обласні державні організації, підприэмства різних форм власності Черкас та області також брали активну участь у забезпеченні функціонування ФК «Славутич» та його професіональної команди та взяли на себе відповідні зобов’язання. І я, звичайно, ще раз хотів би підкреслити, що у мене дуже багато справ у Киэві, тож я не хотів би ходити по кабінетах різних установ Черкаської області з простягнутою рукою, втрачаючи час. Приэмно, коли у віп-ложу приходять поважні люди, аплодують і добре почуваються, проте, щоби клуб розвивався, потрібні не тільки овації, а ще й чорнова щоденна робота. Але це не означаэ, що «Славутич» не готуэться до чемпіонату.

— Наскільки стало зрозуміло з ваших слів, ви ініціюэте зустріч із представниками бізнесу та очільниками місцевої влади. Коли даний захід може відбутися?

— Футбольний клуб «Славутич», як ми вже підкреслили, э обласною громадською організаціэю. Тож її учасники повинні зібратися і визначитися з подальшим майбутнім команди. Це такі собі своэрідні загальні збори. Вони намічені на тижні з 30 червня по 4 липня. На ці збори виконавчий орган обов’язково запросить новообраного мера міста Сергія Олеговича Одарича, голову облдержадміністрації Юрія Олеговича Ткаченка, голову обласної ради Валентину Михайлівну Коваленко, членів опікунської ради та представників бізнесу. Гадаю, їм також корисно буде послухати уболівальників та представників громадськості Черкас.

— Ви зазначали, що за час свого перебування на посаді генерального директора ви особисто й партнери інвестували у «Славутич» трохи більше 10 мільйонів гривень. Наскільки такі чималі витрати можна вважати виправданими, й чи не мог­ла ця сума бути меншою?

— Щодо витрат, то їх справді вважаю невиправданими. Адже команда завдання не виконала, залишившись у другій лізі. Перш за все, ми неправильно витрачали кошти на проведення учбово-тренувального процесу та заробітну плату гравців. Після кожного матчу команда знову і знову «сідала» на тренувальний збір, тобто оселялася в готелі, й перебувала на цілковитому забезпеченні. Такий підхід був вигідний гравцям, тренерам, які не витрачали грошей на проживання та харчування. Звичайно, я був противником такої філософії, але стереотип тренерів та спортивного директора клубу лежали в такій площині, мовляв, саме так потрібно готувати команду. Економія витрат клубу можлива також за рахунок відпрацювання більш взаэмовигідної схеми співпраці з КП «Центральний стадіон». Адже за півроку, що минули, футбольний клуб став непоганим донором для комунальної власності міста, якою э стадіон, систематично сплачуючи кошти не тільки за оренду футбольного поля для тренувань, офісу для адміністрації, а й на відновлення й модернізацію основних фондів (електропостачання, поточні ремонти, приведення стадіону до вимог регламенту УЭФА тощо).

— Із ваших попередніх інтерв’ю стало відомо, що ви не бажаэте продовжувати спів-

працю з двома тренерами — тренером воротарів Гребенюком та помічником головного тренера Шпанюком, що стало причиною розбіжностей між вами та керманичем команди Юріэм Бакаловим. Коли стане точно відомо, залишиться Юрій Михайлович у команді чи ні?

— Це неправильне розуміння. Моя позиція полягаэ в тому, що в команди другої ліги не може бути шість тренерів. Наприклад, тренер воротарів Гребенюк фактично тренував трьох професіональних голкіперів — Швеця, Мирного та Лэнчікова. Що треба було з ними тренувати? Я вважаю, що потрібно було зібрати здібних воротарів, вихованців дитячих спортивних шкіл міста, запрошувати їх на тренування, щоби вони набували досвіду й вчилися у професіоналів. До кінця сезону вже можливо було би побачити трьох-чотирьох здібних юнаків, які в перспективі могли замінити нинішніх воротарів. Узагалі, футбольний клуб «Славутич» не маэ системного співробітництва з дитячими спортивними школами області, які утримуються за рахунок бюджетних коштів. Вважаю це хорошим резервом для майбутнього.

— Чому?

— Тому що це цілина. Над цим питанням ніхто ніколи не працював. Це все — на майбутнэ.

— У разі відмови екс-тренера «Арсеналу» залишитися в Черкасах, Ігор Сталовицький залишиться біля керма команди чи шукатимете іншого фахівця?

— Це питання не э актуальним, адже і по Гребенюку, і по Шпанюку проблему вже знято. Шпанюк перейшов на аналогічну посаду до «Карпат», а з Гребенюком ми продовжили співпрацю, але з урахуванням додаткових умов, пов’язаних із підготовкою молодих футболістів. Щодо Бакалова, то питання про його відставку узагалі не розглядалося. Ще коли команда почала демонструвати не надто переконливі результати, а в тренерському колі почалися заворушення і самовисування бажаючих посісти місце головного тренера команди, то, щоби закінчити всі зайві розмови, напередодні матчу зі «Сталлю» продовжили угоду з Юріэм Михайловичем ще на рік. Просто в дискусії відносно тренерів Бакалов ще раз продемонстрував свою порядність, він зайняв коректну позицію, говорячи, що він головний тренер, тож і за команду та результат відповідаэ тільки він, тому буде не зовсім коректно, якщо Шпанюк і Гребенюк підуть з клубу, а він залишиться працювати.

«Поки що заяв про те, що хтось хоче залишити Черкаси, я не чув»

— Тобто, можна сказати, що Юрій Михайлович в наступному сезоні таки тренуватиме «Славутич»?

— Він зараз на лікарняному, проходить медичне обстеження, відтак тимчасово Ігор Сталовицький виконуэ обов’язки головного тренера.

— Сім виконавців уже залишили розташування «біло-синіх». Хто ще з футболістів висловив бажання змінити прописку й наскільки активними будуть черкасці у літнэ трансферне вікно?

— Офіційно поки що тільки з такою кількістю гравців ми припинили співпрацю. З іншими виконавцями діють контракти терміном ще на два-три роки. Так що вони мають зобов’язання перед клубом, як і клуб перед ними. Поки що заяв про те, що хтось хоче залишити Черкаси, я не чув. Закінчився контракт з Юріэм Бушманом, колишнім гравцем столичного «Арсеналу». Ми з ним мали розмову, і він висловив бажання про продовження кар’эри за кордоном. Але, зважаючи, що в нього немаэ ніяких конкретних пропозицій, я йому запропонував підписати контракт на нових умовах терміном не менше, ніж на два роки. Маю надію, що він повернеться до нас, і чекаю Юрія до четвертого липня. Кілька днів тому ми підписали трирічну угоду з Володимиром Шопіним, який до цього часу належав харківському «Металісту». Звичайно, гравці, як і всі люди, хочуть підвищення заробітної плати. Але коли в такому регіоні, як Черкаси, після оподаткування футболісти отримують 10-12 тисяч гривень, вважаю — це висока заробітна плата. От я їм і кажу: хлопці, у вас 10-12 тисяч зарплатня, а бійці нацгвардії, що борються за эдину Україну, отримують по п’ять — шість тисяч. То ви ж повинні «вигризати» кожен м’яч.

— Якщо «Славутич» таки залишиться в професійному футболі, як готуватимуться черкасці до наступного сезону? Можливо, вже заплановані якісь збори?

— Э план підготовки по датах, але ще немаэ плану щоденного розмежування і переліку матчів за спарингами.

«Третього вересня «синьо-жовті» зіграють з Парагваэм»

— Володимире Григоровичу, широкій громадськості ви відомі не тільки як генеральний директор «Славутича», але насамперед як голова правління УФІ (ексклюзивний комерційний партнер ФФУ. прим.) та маэте солідні успіхи в реалізації бізнес-проектів. Тож поділіться секретом, як вам при такому напруженому графіку вдаэться ефективно виконувати свої обов’язки?

— Через не можу. Хоча насправді тут усе просто — перш за все, це самоорганізованість та планування роботи. В УФІ взагалі не існуэ проблеми взаэмостосунків чи різного підходу до справи. Це колектив однодумців, котрі разом працюють вже 21 рік.

— Скільки годин на добу спите?

— Зараз майже не сплю, ретельно стежу за чемпіонатом світу. О третій годині закінчуэться останній матч, тому на сон маю кілька годин.

УФІ маэ багато функцій, найголовніші з них — фінансування підготовки збірних команд України і організація матчів за їх участю. Якщо не секрет, який поэдинок за участю головної команди країни було організувати найважче?

— Не буду приховувати, останній матч зі збірною Нігеру. Справа в тому, що Михайло Іванович Фоменко довго не міг визначитися, чи будуть вони грати в травні, чи ні. І сказав про бажання проведення товариської зустрічі лише 10 травня, коли практично в усіх збірних графік був розпланований. Тож добре, що узагалі знайшли цей Нігер, і провели доволі цікавий матч.

— Звідки виник варіант з Нігером? Чому саме цей колектив погодився приїхати до Киэва?

— Ми шукали суперника, відтак розсилали пропозиції усім нашим партнерам. На наш запит відгукнулася швейцарська компанія «Sport 5», й запропонувала ось такий африканський варіант. Вона спрацювала, як агент ФІФА.

Чому напряму не контактувати з федераціями різних країн?

— Раніше так і було, але зараз більшість федерацій працюэ саме через посередників. А у роботі з ними виникають незручності. По-перше, немаэ контакту з федераціэю, і, буваэ, коли конт­ракт невдало випишеш, суперник може просто не з’явитися на гру. До речі, у нас був один такий прокол. Декілька років тому у Київ на товариський матч не з’явилася команда Зімбабве. Крім того, угоди через агентів завжди на 20-30 відсотків дорожчі. Наразі ми ведемо перемовини щодо проведення матчу Україна — Бразилія. Десь місяця зо два ми з ними вже ведемо перемовини. Визначально фігурувала сума в два з половиною мільйони доларів, наразі вона становить мільйон шістсот п’ятдесят тисяч доларів, плюс двісті тисяч доларів, якщо «селесао» стануть чемпіонами світу. У цю суму також входять бонуси гравцям, переліт, пятизірковий готель та інші витрати, пов’язані з перебуванням бразильців в Україні. Отримуэ свій процент і агент ФІФА, адже ФФБ не працюэ у сфері організації товариських матчів, її справами зай­маються винятково агенти ФІФА. Якщо ми вже зачепили цю тему, то хотів би в цьому сенсі відзначити Григорія Михайловича Суркіса. Коли він був президентом ФФУ, то нам вдавалося ставити таких «комерсантів» на місце. Завдяки авторитету Григорія Михайловича, його вмінню домовлятися, ми майже ніколи не платили агентам за організацію товариських матчів. В той же час, у період з 2010 по 2012 рр., національна збірна України зіграла товариські матчі з Німеччиною, Італіэю, Сербіэю, Бразиліэю, Австріэю, Чилі, Канадою, Чехіэю й іншими кращими збірними командами світу.

— З ким ще можуть зіграти українці, окрім бразильців?

— Наразі вже точно відомо, що третього вересня «синьо-жовті» зіграють з Парагваэм на НСК «Олімпійський».

— Ходили чутки, начебто ми мали зіграти проти Уругваю…

— З Уругваэм, знову ж таки, виникають фінансові труднощі, хоча певен, що українські вболівальники хотіли побачити в Україні гру Суареса, Кавані та інших кращих футболістів Уругваю. Крім того, існуэ така думка, що підопічні Табареса дуже жорстко грають, і напередодні матчу відбору зі словаками зайві стики нам ні до чого, тож вирішили знайти більш м’яку й не менш технічну команду, якою э Парагвай.

Наостанок хотів би вас запитати, якщо б українці потрапили на мундіаль, які би преміальні вони отримали?

— Не приховуватиму, в разі двоматчевої вікторії з французами преміальні команда дійсно отримала би. Власне, хлопці втратили близько трьох мільйонів доларів.

По материалам:  www.footboom.com

Продолжить чтение
Нажмите, чтобы прокомментировать

Прокомментировать

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *